• Реєстрація
Сортировать по дате: Понеділок, 23 листопада 2020

П’ять принципів, які захистять екологію, назвав Голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований, – пише видання НВ Преміум.З 470 млн тонн промислових та побутових відходів, які щороку утворюються в Україні, переробляється лише незначна частина, решта накопичується на сміттєзвалищах. Схожа ситуація мала місце у країнах Європи приблизно п’ятдесят років тому. Що ж допомогло країнам Євросоюзу впоратися з цією проблемою?Починаючи 70-х років двадцятого століття на європейському просторі поступово формувалась нова культура поводження з відходами. Цьому сприяло і прийняття у 1975 році Рамкової директиви про відходи. Ще одним вирішальним кроком стало прийняття у 2008-му Директиви 2008/98, яка реалізує стратегію по переходу до моделі циркулярної економіки та наголошує на концепції щодо ієрархії управління відходами, показуючи послідовність найбільш бажаних способів діяльності, які в результаті призводять до скорочення обсягів відходів.

Ось ці п’ять основних принципів:

Краще запобігати виникненню відходів, ніж потім боротися з ними. Державою мають бути створені такі умови виробникам, щоб їхня продукція після використання утворювала мінімальну кількість відходів, що можуть потрапити на звалище.

Повторне використання. Тобто використання продуктів чи їх компонентів, що не стали відходами, повторно для тієї ж мети (наприклад, автозапчастини, електроприлади, меблі, одяг та інше). Подібні речі збирають у спеціальних центрах, де вживані товари оновлюють й продають за принципом секонд-хенду.

Рециклінг, або переробка матеріалу відходів в інший продукт. За таким принципом переробляють скло, чорні та кольорові метали, папір, текстиль, пластик, дерево. Сортування сміття на фракції (скло, папір, метал, пластик) потрібне саме для полегшення рециклінгу.

Відходи в енергію. Переробка сміття в електричну і теплову енергію відбувається завдяки сміттєспалювальним установкам. На сьогодні від 23% до 58% твердих побутових відходів у країнах Євросоюзу підлягає спаленню. Також широкого поширення набувають біогазові установки, які працюють на місці звалищ або місць скупчення сільськогосподарських відходів.

Захоронення. На полігони мають потрапляти тільки ті відходи, які не підлягають утилізації іншим способом. Сучасні полігони в Євросоюзі дуже відрізняються від звичних нам, оскільки передбачають складну інженерну систему, яка перешкоджає проникненню шкідливих речовин в ґрунт або підземні води.

Слідування такій пріоритетності допомогло країнам ЄС досягти значних результатів; при цьому в рамках цих загальних принципів кожна з країн Євросоюзу має власні практики різних способів утилізації відходів. Такий підхід наближає до втілення ідею моделі циркулярної економіки, в основі якої лежить розумне споживання за принципом «бери, виробляй, повторно використовуй».

Наша країна лише розпочала свій рух до втілення ідей циркулярної економіки, тож спираючись на Національну стратегію управління відходами, наразі потрібно направити більше сил та уваги у цьому напрямку.

Пресслужба ЕБГ за матеріалами https://nv.ua/ukr/.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив здійснити позапланові заходи державного нагляду щодо перевірки дотримання вимог ліцензійних умов суб’єктами господарювання, що мають відповідні ліцензії на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними (медичними) відходами.
Позаплановим перевіркам підлягає 61 компанія-ліцензіат.
Починаючи з 3 листопада фахівці Міндовкілля перевіряють відповідних суб'єктів господарювання.
Наша головна мета-виявити компанії, які відповідально ставляться до утилізації відходів. Які розуміють, що утилізація має бути безпечною та провадять свою діяльність із дотриманням Ліцензійних умов. У разі виявлення невідповідностей, суб'єкти господарювання отримають розпорядження про усунення порушень.
За останні два тижні Міндовкіллям, як органом ліцензування, було здійснено 18 позапланових заходів, в рамках яких перевіряється:
  • відповідність матеріально-технічної бази (наприклад, наявність необхідного обладнання для здійснення діяльності);
  • забезпечення кадрових вимог та відповідної кваліфікації фахівців;
  • дотримання відповідних технологій та організація виробництва (правильне зберігання відходів, їх розділення та зонування, недопустимість змішування відходів, наявність працюючих вентиляційних систем тощо).
За підсумками першого тижня:
  • перевірено 9 суб’єктів господарювання;
  • підготовлено 5 розпоряджень про усунення порушень Ліцензійних умов.
  • видано 3 Накази про анулювання ліцензій.
На сьогодні Міндовкілля є єдиним органом, який уповноважений анульовувати ліцензії на поводження із небезпечними відходами.
Джерело: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування прийняв за основу урядовий законопроєкт №4167 «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення».
Основні положення, закладені у документі, презентував на засіданні комітету заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Руслан Стрілець.
Що передбачає законопроєкт?
1. Кардинальну зміну дозвільної системи, а саме:
  • запровадження інтегрованого дозволу – єдиного документу для підприємства-забруднювача, який міститиме дозвіл на викиди в атмосферне повітря, на спецводокористування та управління відходами. Гранично допустимі показники викидів та скидів грунтуватиметься на найкращих доступних технологіях та методах управління (НДТМ);
  • громадськість прийматиме участь у прийнятті управлінського рішення;
  • комунікація підприємств та держави здійснюватиметься онлайн – через спеціально створену електронну систему.
2. Прийняття законопроєкту дозволить налагодити ефективну звітність та контроль за промисловим забрудненням. Адже інтегрований дозвіл видаватиметься не на діяльність підприємства в цілому, а на роботу конкретної установки чи технології.
«Такими чином, держава буде бачити конкретне джерело впливу та зможе прогнозувати подальше навантаження на довкілля, а підприємство розумітиме, де технологічні процеси мають бути переглянуті та вдосконалені», - відзначив Руслан Стрілець.
Які очікувані результати від прийняття законопроєкту:
  • зменшення рівня промислового забруднення на 25% шляхом модернізації української промисловості;
  • зменшення адміністративного навантаження на підприємства (1 дозвіл замість 3) та встановлення прозорих і зрозумілих механізмів комунікації із державою;
  • підвищення якості екологічного контролю у промисловій сфері;
  • виконання Україною міжнародних зобов’язань.
Законопроєкт № 4167 розроблений Міндовкіллям за підтримки Проекту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», що виконується GIZ Energy Efficiency and Climate Projects за дорученням Уряду Німеччини, із залученням іноземних фахівців та експертів Команди підтримки реформ Міндовкілля.
Документ підготовлено з метою гармонізації українського законодавства із європейським. А саме для імплементації положень Директиви ЄС 2010/75/ЄС про промислове забруднення, впровадження якої є зобов’язанням України відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС.
Джерело: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

Начальник управління

Зразок запиту про виділення коштів з обласного фонду ОНПС

Відеогалерея


Календар новин

« листопада 2020 »
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            

Лічильник гостей

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні4667
mod_vvisit_counterВчора9472
mod_vvisit_counterЦей тиждень31825
mod_vvisit_counterОстанній тиждень70526
mod_vvisit_counterЦього місяця225197
mod_vvisit_counterОстаній місяць191863
mod_vvisit_counterВсі дні11325044

Веб представництва