• Реєстрація
Сортировать по дате: Понеділок, 18 січня 2021

Торік кияни прихистили понад 750 безпритульних тварин із комунальних притулків

Під час локдауну (8-24 січня) тварин із притулку у Києві безкоштовно привозитимуть додому новим господарям, повідомила пресслужба Київміськадміністрації з посиланням на керівництво «Київської міської лікарні ветеринарної медицини».

«Ми пішли назустріч киянам, які вирішили взяти тварину з притулку, але не хочуть наражатись на небезпеку під час пандемії. Карантинні обмеження не повинні заважати творити добро та допомагати тваринам», – повідомила в.о. директорки лікарні Наталя Мазур.

Для того, щоб скористатися послугою транспортування тварини додому, необхідно обрати на сайті тварину, яка сподобалась, зателефонувати за номером: 098-828-14-14 або написати на сторінку у Facebook. Достатньо вказати ім’я тварини та домовитись про зручний час трансферу.

Тварин у нові домівки доставлятиме служба «Зоодопомога» із дотриманням усіх карантинних правил, запевнили у КМДА.

Повідомляється, що поки котів і собак транспортують лише у межах Києва.

«Разом із чотирилапим другом фахівці привезуть повний пакет документів на тварину. Безкоштовною послугою таксі для покинутих тварин від ветклініки можна скористатись до завершення зимового локдауну – 24 січня», – повідомили в КМДА.

За даними КМДА, торік кияни прихистили понад 750 безпритульних тварин із комунальних притулків.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/news-prytulky-kyiv-sobaky-lokdaun/31046818.html

Вчені пояснюють другу поспіль малосніжну зиму та теплу погоду в Україні глобальними змінами клімату. Це вже звичне пояснення погодних аномалій, що виливаються у безпрецедентні зливи в Україні та Європі, смерчі, тайфуни та урагани у Бразилії, Китаї, Індонезії, Таїланді, США, у заметілі в Іспанії та січневі проліски та цвітіння сакури в Україні.

Але не все так просто. Коріння погодних змін глибше. Насправді не безпосередньо потепління сприяє зміні клімату, а певні наслідки, що слідують за глобальним потеплінням. Скажімо, людство виробляє більше речей та продуктів, споживаючи для цього більше води та вирубаючи ліси. Але проблема не у споживанні ресурсів планети, а у їх невідновленні або недостатньо швидкому відновленні. Тому природа не встигає відновлюватися, і баланс в екосистемі необоротно порушується.

Через промислову діяльність людини в атмосфері стає більше тепла, утворюються озонові діри, через які проникає більше ультрафіолетових сонячних променів, ніж треба для утримання природи у сталому стані. На планеті стає тепліше, тануть льодовики, а опади, що "задумувалися" природою як сніг, по дорозі тануть і долітають до поверхні землі вже у вигляді дощу. Це якщо пояснювати коротко і дуже умовно. Проте і це само по собі не проблема, однак є пусковим механізмом відчутних для людства змін. Зокрема, і для зсуву пір року.

Минулого року у більшості регіонів України взимку практично не було снігу. Взимку 2019/2020 вперше за останні 139 років спостережень у Києві метеорологічної зими в Україні не було, як не було і стійкого покриву снігу. Мінімальна температура повітря минулої зими, приміром, у Києві не опускалася нижче за -6 °C.

Найтеплішу зиму у столиці фіксували у 1989-1990 рр. Тоді середня температура взимку становила +0,8 °C. А найхолоднішою зима була у Києві у 1949–1950 рр. з мінімальними -33 °C. Цьогорічна зима, як і попередня, не поспішає давати Україні мороз та сніг.

Щоправда, поки в Україні ще є місця, де сніг лежить всю зиму. Це Карпати. Так, і минулого, і цього року у районі Чорногірського масиву можливе сходження лавин. Там було визначено

Чим небезпечна відсутність снігу взимку

Це незвично і навіть кумедно, але тим часом гідрологи б'ють на сполох, адже якщо немає снігу та льоду, то річкам немає з чого поповнювати водні запаси.

Для річок. Більшість останніх зим в Україні надзвичайно малосніжні, тому навесні на річках не відбуваються підйоми рівня води. Тому на притоках Дніпра, річки Росі та Південного Бугу кілька років поспіль дуже низька водність. Це загрожує дефіцитом прісної, а значить, питної води в Україні. Дефіцит і так вже давно відчутний, особливо в сільських районах, а далі при таких безсніжних зимах може бути тільки гірше. Так Україна поступово ставатиме все більш вододефіцитною країною.

Для ґрунту. Зростає дефіцит вологи у ґрунті, а також зміщуються ареали поширення шкідників сільськогосподарських культур. Доведеться застосовувати більше хімічних засобів захисту рослин, бо в теплу зиму активніше розвиваються шкідники.

Для врожаю. В Україні зростатиме ризик посух і збільшиться частка земель, на яких не можна збирати нормальний врожай без зрошування. Але водночас через малу кількість снігу весняного немає водопілля і не буде все частіше. Вперше за понад 120 років спостережень за погодою це сталося навесні 2020 року.

Щоправда, можливе підвищення врожайності озимої пшениці та деяких теплолюбних культур: динь, кавунів, винограду.

Для бізнесу. Зараз можна гіпотетично припустити, що стануть реальністю такі процеси: а) уповільнення або нестабільність продажу теплого одягу і взуття; б) зменшення обертів ринку нагрівачів і опалювальних систем, ріст продажів кондиціонерів і систем водоочищення; в) зменшення водовитратності та мінімізація викидів парникових газів для основних галузей економіки.

Для енергетики. Підвищення температури води в річках спричинить проблеми у роботі АЕС, розрахованих на інші температури водойм. У роботі АЕС з'явиться на тривалий час такий етап, як простоювання блоків.

Також падіння рівнів води у річках зумовить проблеми гідроенергетики та обмежить перспективу добудови атомних станцій в Україні.

Для дикої природи. Незвично тепла зима впливає на рослини та, безумовно, на біоритми тварин. Приміром, цього року у селищі Саврань Одеської області у січні – а це на два місяці раніше, ніж завжди – зацвіли проліски, а на напередодні Різдва у Мукачеві, що на Закарпатті, зацвіла сакура. Дерево, скоріш за все, "переплутало" пори року через аномальне тепло навкруги (традиційно вона зацвітає у кінці березня – на початку квітня). З часом тварини зовсім розгубляться і не зможуть адаптуватися до розпливчастих пір року без метрологічної зими.

У Закарпатській області у центрі реабілітації бурих ведмедів Національного природного парку "Синевир" через недостатньо холодну погоду у сплячку впала тільки частина тварин.

Чому багато снігу у Європі та Америці

Поки Україна чекала на сніг, він прийшов неочікувано – в Іспанію та Італію, та ще й у такій кількості, яка навряд чи снилася теплолюбним європейцям. На початку січня в Іспанії зафіксували найнижчу температуру в історії Піренейського півострова – мінус 34,1 градуса за Цельсієм (6 січня). Востаннє таке було у 1956 році у Каталонії – мінус 32 градус

Окрім морозу, до Іспанії прийшли небачені снігопади, а тим часом синоптики прогнозують їх посилення найближчим часом. Подібні снігопади були зафіксовані у Мадриді востаннє у 1971 році. Всього 36 з 50 провінцій Іспанії оголосили снігову тривогу. У деяких регіонах жителі залишилися без електроенергії.

Відомо, що снігові бурі по всій Іспанії забрали життя щонайменше трьох осіб і спричинили транспортний хаос – повітряне та залізничне сполучення у Мадриді було припинено, а рух на 400 основних магістралях зупинено.

6 січня у Північній Італії випало до двох метрів снігу: заблоковано дороги, житлові будинки й цілі населені пункти. Пожежники провели близько сотні рятувальних операцій. Через заметіль в італійських Альпах зійшла лавина, і її жертвами стали двоє осіб.

Сніг у більш-менш теплих країнах є наслідком підвищення температури та масштабного танення льоду у Гренландії й Антарктиді. Так, 18 січня 2020 року у містах Канади випала рекордна кількість снігу – до 3 метрів. Переважання снігу там, де його ніколи не було, і відсутність опадів там, де історично вони завжди були, – це температурна "нісенітниця", що є першим дзвіночком переходу до нового клімату.

Яка погода буде далі

Через глобальне потепління може відчутно змінитися тривалість пір року. Зима стане коротшою, а весна – довшою. Спостерігається зменшення кількості днів зі середньодобовою температурою нижче нуля – період зими вже зменшується.

В Україні дата переходу середньодобової температури до мінусових показників зсунулася на десять днів, бо за останні 30 років середня температура повітря у січні піднялася на 2 градуси.

NASA і Національне управління океанічних та атмосферних досліджень США провели аналіз температур поверхні землі з 1880-го до 2019 року. Результати показали стрімке зростання температури повітря протягом останніх десяти років, а 2019 рік став "найгарячішим" в історії спостережень.

Футуролог Пітер Воттс певен, що до кризи глобального потепління приводить сама суть людської природи, наші інстинкти, що є руйнівними, вони не здатні моделювати майбутнє, а вимагають свого задоволення прямо зараз.

Через глобальне потепління ростиме небезпека вірусів по всьому світу. На нас чекає ціла серія пандемій, а через потепління зміниться географія захворювань. Що тепліше буде, то краще зможуть виживати паразити – переносники хвороб. Тому, приміром, очікується, що у 2050 році малярія уже стабільно буде розповсюджена у Балтії, – каже Воттс.

Тим часом перший етап до руйнування "старого світу" – розбалансування колишнього клімату – триває прямо зараз.

Джерело: Unknow

Начальник управління

Зразок запиту про виділення коштів з обласного фонду ОНПС

Відеогалерея


Календар новин

« січня 2021 »
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Лічильник гостей

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні5362
mod_vvisit_counterВчора9408
mod_vvisit_counterЦей тиждень20029
mod_vvisit_counterОстанній тиждень43403
mod_vvisit_counterЦього місяця54718
mod_vvisit_counterОстаній місяць242788
mod_vvisit_counterВсі дні11690471

Веб представництва