Державна екологічна інспекція України приєдналась до міжнародного проєкту WWF під назвою «SWiPE» (Ефективне розслідування злочинів проти дикої природи у Європі). Будуть обмінюватись досвідом боротьби зі злочинами проти дикої природи, — про це повідомляє пресслужба ДЕІ.

Держекоінспекція приєдналась до міжнародного проєкту «SWiPE» (Ефективне розслідування злочинів проти дикої природи у Європі), який реалізовується WWF (Всесвітній фонд дикої природи). Ця ініціатива націлена на боротьбу з браконьєрством, тіньовою торгівлею, незаконним виловом та вбивством рідкісних видів тварин. В проєкті будуть брати участь 11 держав: Румунія, Сербія, Словаччина, Угорщина, Польща, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Іспанія, Італія та Україна.

В рамках проєкту учасники, зокрема, створять інформаційний портал, на якому публікуватимуть найбільш резонансні кейси, що допоможе обміну досвідом між країнами.

«Спільно будемо працювати над наступними завданнями:

- збором інформації і аналізом фактів злочинів проти дикої природи. Це дозволить учасникам проаналізувати, які механізми використовуються в тих чи інших країнах для оперативного виявлення порушень, та застосувати їх у себе;

- запуском інформаційного порталу, в якому будуть публікуватися кейси щодо злочинів у сфері біорізноманіття. Ресурс буде загальнодоступним, що дозволить всім охочим ознайомитись з найкращими світовими практиками запобігання злочинам проти природи;

- проведення тренінгів для органів досудового розслідування та суддів, що дозволить розкривати більше екологічних злочинів та притягувати порушників до відповідальності», – деталізував голова Держекоінспекції Андрій Мальований.

Він також додав, що участь Держекоінспекції у проєкті важлива для реалізації в Україні європейського досвіду екологічного контролю.

За матеріалами сайту Державної екологічної інспекції.

«Зелена трансформація має стати невіддільною складовою розвитку економіки України», – таку позицію висловив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський під час онлайн-дискусії «День сталого розвитку», організованої European Business Association, – повідомоляє Урядовий портал.

За словами міністра, державна політика має спонукати до модернізації економіки так, щоб не стати тягарем для населення і бізнесу, а зелена трансформація і розвиток підприємництва мають бути синергетичними поняттями. Важливо, щоб відновлення економіки після пандемії відбувалося з урахуванням цілей сталого розвитку та Зеленого курсу Європи.

На сьогодні ряд заходів вживаються Україною у кліматичній політиці та повинні мати позитивні економічні, соціальні і безпекові наслідки. Зокрема, триває підготовка Національно-визначеного внеску України в Паризьку угоду. Це ключовий процес для визначення збалансованого вектору розвитку економіки. Результати моделювання сценаріїв дають можливість запропонувати внесок України щодо викидів парникових газів на рівні від 27 до 46 % від 1990 року. Наразі очікується Фінальний Звіт експертів із секторальними даними щодо потенціалу і потрібних інвестицій для досягнення амбітних цілей.

Також Міндовкілля працює над запуском системи торгівлі викидами парникових газів в Україні – одного із основних механізмів стимулювання енергетичного сектору та промисловості до скорочення викидів в майбутньому.

Важливим є і прийняття оптимальних рішень для підтримки ключових трансформацій. Тож Міністерство наголошує на необхідності реформи екологічного оподаткування та фінансування природоохоронних заходів. Ситуація, коли податки на СО2 та частини екологічного податку спрямовуються в загальний фонд Держбюджету, не дозволяє цілеспрямовано використовувати ці ресурси на природоохоронні заходи.

Крім того, система фінансування потребує реформування за аналогією із країнами Центральної та Східної Європи. Зокрема, доцільним є створення спеціального фонду як окремої юридичної особи з прозорим механізмом прийняття рішень та можливістю застосовувати різні підходи підтримки підприємств у реалізації природоохоронних заходів. За аналогією працюють польський Фонд охорони довкілля та управління водними ресурсами та Фонд енергоефективності, що діє в Україні.

Головні принципи, на яких базуватиметься Український кліматичний фонд:

Незалежність від Державного бюджету дозволить кошти фонду «від а до я» витрачати на покращення стану довкілля.

Прозора структура управління фондом сприятиме залученню додаткових коштів з міжнародних проєктів, зокрема і в рамках Зеленої угоди.

Розуміння обсягів щорічного фінансування дасть можливість планувати та реалізовувати довгострокові проєкти.

Запровадження різних рівнів підтримки дозволить охопити як проекти, які потребують лише співфінансування, так і проекти, яким необхідні 100% інвестицій.

Побудова прозорої моделі роботи фонду за європейськими стандартами дозволить Україні залучати додаткові кошти в рамках Зеленої Угоди і інших міжнародних процесів.

За матеріалами https://www.kmu.gov.ua/